Більше про ідею “Мовної кампанії”.
У публікації нижче відображені проміжні підсумки фактичного старту першої громадської мовної кампанії, яка, будучи наразі частковим проявом широкого суспільного запиту на заходи з популяризації та утвердження державної мови, за умови дотримання кількох суттєвих чинників, цілком може стати основою і для повноцінної кампанії соціального маркетингу мови, яка, щоправда навряд чи можлива без масштабної підтримки в особі держави.
Але про це – трохи згодом, а зараз, власне про підсумки першого платного просування відеоролика “Як формувати україномовне середовище“, 50-долларовий громадський бюджет для якого був сформований завдяки стартовим внескам авторів Наконечного Володимира і Олекси Болгова, а також – проактивній реакції на відповідний допис у стрічці небайдужих учасників спільноти “Україномовний Київ”: Оксани Ляшенко, Олесі Хошобіної, Ольги Скоростинської, Святослава Вайта та Дмитра Машковського, за що їм окрема вдячність!
1. ПЛАТНЕ ПРОСУВАННЯ
Передовсім, загальний скрін-звіт про ефективність кампаній та експериментів у Фейсбуку:
Кілька швидких підсумків, які випливаюсь з даних повище:
- основна кампанія інвестувала 80% бюджету, а три експерименти – 20%;
- в основній кампанії було А/В тестування двох аудиторій (про це нижче);
- обсях платного охоплення аудиторії – 40000 людей (основна кампанія – 90%)
- повних (наскрізних) переглядів відеоролика – 4400 (основна кампанія – 98%);
- трьохсекундних переглядів – 13900 (основна кампанія – 95%);
- середня тривалість перегляду – 10 секунд (експерименти – 3%);
- вартість одного перегляду – 0,01 у.о. (в експериментах ще менше).
Водночас, для коректного розуміння перспективи й необхідності продовження цієї рекламної кампанії і перед тим як формулювати головні проміжні підсумки цього “пілотного платного просування”, треба додати декілька слів про таргетинг (особливості націлювання) та презентувати результати платного і органічного просування.
1.1. ТАРГЕТИНГ (НАЦІЛЮВАННЯ)
Націлювання – ключовий чинник ефективності будь-якої рекламної кампанії у Фейсбуку, який складається із географічного, статевого-вікового та “персоналізованих” аспектів.
Детальніше зупинимось лише на географії та персоналізації, адже віковий проміжок було обрано 18-45 років, а статевого розподілу не проводилось (втім, результат дещо здивував і тут, але про це далі)
1.1.1. ГЕОГРАФІЧНЕ НАЦІЛЮВАННЯ
Оскільки головна мета такого просування – спонукати до знеросійщення середовища мешканців великих міст України (а не вподобайки й без того україськомовних кристувачів соцмережі із Заходу та Центру), більшість котрих, природно, живуть у містах на Сході та Півдні – використаний у перших трьох (невдалих. але помічних) експериментах “обласний” таргетинг, на регіони, що розташовані східніше Житомирської та Хмельницької областей, в основній кампанії був видозмінений на “міський”, що умовно відобажено на карті:
Оскільки карта в Фейсбуку здатна відображати лише 25 локацій, нижче також картинки з повним переліком 57 міст, на які було націлено ролик “Сім кроків знеросійщення середовища”:
Про умовиводи, які з цього випливаюсь – див. нижче, а зараз ще кілька слів про розмір аудиторії в залежності від інтересів або зацікавлень:
1.1.2 НАЦІЛЮВАННЯ ЗА ІНТЕРЕСАМИ
Перші три експерименти містили позначку таких інтересів як “мова” та “українська мова”, а основна кампанія – ділилася на дві аудиторії мешканців вказаних вище міст:
- без жодних виокремлених інтересів – 8 500 000
- з інтересами “мова” та “українська мова” – 2 500 000
Дещо забігаючи наперед, відзначимо, що різниця у взаємодіях кожної з цих аудиторій з відеороликом була майже непомітна.
1.2 РЕЗУЛЬТАТИ ПЛАТНОЇ РЕКЛАМИ
Презентація результатів пілотного платного просування складається з двох частин: все про рекламні публікації та звіт зі сторінки “Україномовний Київ”:
1.2.1 ВСЕ ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ ПУБЛІКАЦІЙ
Як наслідок створення 3 експериментів та А/В тестування в основній кампанії, система створила 3 дописи (приєднатися до обговорення кожного в коментарях будь-хто може самостійно перейшовши за інтегрованими в назви картинок посиланнями або тут, тут і тут) та згенерувала близько 500 уподобайок, 150 репостів та 100 коментарів
Щодо А/В тестування аудиторій основної кампанії, вартість результативної дії майже не відрізняється і становить: для аудиторії з мовними інтересами – 0.009, а у випадку “без мовних інтересів” – 0,0094 у.о.
Як уже було зазначено вище, загальне охоплення платного допису склало 40000, що, з додаванням ще 10000 органічних взаємодій – утворило розмір охопленої зі сторінки Україномовний Київ аудиторії як 50 000.
Проте, на наше переконання, головним тут звісно ж, є аж ніяк не розмір охопленої аудиторії, який приблизно співвідноситься з бюджетом як 1 у.о за 1000 людей, а її мовно-регіональна специфіка:
1.2.2 СТАТИСТИКА ЗІ СТОРІНКИ “УК”
Важливий для нижчевказаних умовиводів також і повний розподіл по містах, який для зручності сприйняття розділений на кілька зображень:
1.3 РЕЗУЛЬТАТИ ОРГАНІЧНОГО ПРОСУВАННЯ
Достатньо високі показники “вірусності” відеоролика унеможливлюють встановлення повної картини ефективності його органічного просування, водночас, доволі харектеристичними ми вважаємо найкраще досліджені чотири його аспекти:
- допис у спільноті “Україномовний Київ” зібрав майже 100 вподобайок та більше 100 поширень;
- публікації Олекси Болгова згенерували: у Фейсбуці 60 лайків/200 поширень, в Телеграм-каналі – 5000, а на Youtube – майже 1000 переглядів;
- публікація в спільноті “Наша мова” налічує більше 100 вподобайок та трохи менше 100 поширень;
- публікація на сторінці “Ординська навала на Русь” зібрала майже 300 лайків та 10000 переглядів
Окремо втішає, що навіть на Youtube-каналі “Україномовний Київ” з’явилися перші підписники та перегляди попри факт, що практично жодне посилання туди не вело)
В цілому, є усі підстави вважати, що органічне просування відеоролика “Сім кроків формування україномовного середовища” торкнулося якщо на усієї україноцентричної аудиторії, то значної її частини.
2. ОБСТАВИНИ ТА ПІДСУМКИ
Передовсім, варто ще раз наголосити, що позаяк наша мета аж ніяк не збір уподобайок і репостів серед лояльної україномовної аудиторії, а ефективне спонукання лояльного до української ідеї російськомовного населення українських міст до проактивного знеросійщення особистого й публічного простору власними зусиллями – основним засобом дієвого донесення такої думки до широкої аудиторії може бути лише платне просування від сторінки з містким символічним найменуванням “Україномовний Київ”.
По-друге, слід констатувати, що “тимчасово ще очолювана новими обличчями держава”, де факто, цілком і повністю ігнорує не лише величезний суспільний запит на заходи з популяризації та утвердження державної мови, а й наші предметні пропозиції до координації зусиль щодо запуску “Мовної кампанії” в належному масштабі та обсязі.
По-третє, мусимо відзначити, що захопившись передвиборною боротьбою настільки, що подекуди навіть агітація здійснюється неукраїнською, навіть “проукраїнські політсили”, виходить, успішно ігнорують не лише вищевказаний суспільний запит, а й можливості скоординувати зусилля в рамках “Мовної кампанії”.
Відтак, назва “Перша громадська мовна кампанія” – це не просто гарне формулювання, а цілком практична й доступна можливість “робити різницю” для представників громадського суспільства, які не бажають пасивно спостерігати за мовно-культурною бездіяльністю “народних представників і слуг” у партіях, уряді та вищому керівництві держави.
Щодо, власне, головних підсумків пілотного платного просування відеоролика “Як формувати україномовне середовище”, на наш погляд, слід зазначити:
- По-перше, середнє охоплення мовоствердною комунікацією 1000 мешканців зросійщених міст України обходиться мовно-прогресивній громадськості в суму, що еквівалентна вартості маленької кави і не перевищує 29 грн ( менше 1 у.о.),
- По-друге, 1000 наскрізних переглядів відеоролика, зміст якого не лише спонукає, а й наочно демонстує сім кроків формування україномовного середовище доступних кожному – коштує нам всього 260 гривень (менше 9 у.о.), що дорівнює двом поїздкам на таксі по Києву;
- По-третє, відсоткове значення уже охопленої аудиторії мешканців зросійщених міст у розмірі 40 000 до всієї (8 500 000) становить менше піввідсотка (0,47), а це значить, що “ця крапля хоч і підточила камінь”, але будучи “однією в морі”, є звісно ж недостатньою;
- По четверте, аудиторія, яку охоплює реклама є на 70% російськомовною, а це значить, що інструкції та поради потрапляють саме туди, куди потрібно у 70% випадків, причому в інших 30% втішаючи, підбадьорюючи та мотивуючи “оточених однодумців”, а у 100% – демотивуючи, пригнічуючи та засмучуючи агентів супостата, яким трапляється на очі обеззроюючий зразок організованої та ефективної мовно-культурної протидії гібридній пропаганді;
- По-п’яте, реакція мешканців великих міст Сходу та Півдня (й звісно ж кієвлян), судячи з коментарів під рекламними дописами, є переважно лояльною, а подекуди навіть свідчить про їхню щиру вдячність проактивній громадськості, яка героїчними зусиллями створює умови для бодай часткового задоволення суспільного запиту на популяризацію мови, не зважаючи на, де факто, “державну мовну політику какаяразніца”, що особливо чутливо саме в містах, які історично зазнавали найбільш системного зросіщення;
- тощо
ПРОГНОЗ ПРОЛОНГАЦІЇ
У випадку, якщо громадськість в якості фізичної, юридичної чи будь-якої іншої особи, раптом, виявить бажання внести свій вклад у продовження настільки доцільної та, без перебільшення, насущної рекламної кампанії – номер картки ПриватБанку, до якої прив’язаний рекламний акаунт 5168 7456 0230 2736 (Наконечний Володимир)
При цьому, слід зауважити, що рекламний бюджет, який здатен охопити відчутний обсяг аудиторії може бути:
- 100 у.о. (2850 грн) – охоплення майже 1% аудиторії (80000 містян) та 8000 наскрізних переглядів відео;
- 500 у.о. (14250 грн) – охоплення 4,5% аудиторії (400000 містян) та 40 000 наскрізних переглядів;
- 1000 у.о. (28500) охоплення 9% аудиторії (800 000 містян) та 80000 переглядів відео
А щоб охопити відеороликом “Як формувати україномовне середовище?” всю аудиторію у 8 500 000 мешканців зросійщених міст – потрібно всього 10600 у.о (300 000 грн), що, з огляду на безглуздий масовий друк мільйонів дорогих, але абсолютно неефективних передвиборних матеріалів – сума зовсім невелика.
Це вже не кажучи про можливості державного та місцевих бюджетів, щодо чого неодмінно напишемо листа зокрема і “Уповноваженому із захисту мови”
ЕПІЛОГ
Чи вдасться ще провести бодай одну кампанію просування цього відео – покаже час. Проте мовній кампанії – в будь-якому випадку тривати, адже уже на черзі відеоролик “Як зберігати ідентичність (мешкаючи) на чужині?”, про початок колективного обговорення суті та змісту котрого – засвідчить окрема публікація вже незабаром.
Далі буде..
Аби дізнатись більше про нас та наші ініціативи клікайте: