Ї-мапа, мовне середовище і київськамовнаконцепція

Якщо би аморфні чиновники-гаспада із “кагегеа” (більшість яких спільнота вважає у побуті російськомовними), як належить, запросили би до участі в розробці концепції популяризації державної мови у Києві широку проукраїнську громаду столиці:

Арсенал засобів формування україномовного середовища у Києві — 100% НЕ ОБМЕЖИВСЯ би тими кількома чи декількома “україномовними гетто”, як планується у тексті “двобічної” концепції весь спектр заходів якої, буцімто, збираються виконати усього лише дві громадські організації.

100%, що серед інших цікавих проектів, які б запропонували небайдужі кияни, громадські ініціативи та осередки громадянського суспільства — була би “Ї-мапа україномовного середовища”

Більш того, у нас є достатньо підстав навіть стверджувати, що у гармонійному поєднанні з адміністративним ресурсом — самі лише можливості “Ї-мапи” забезпечили б досягнення на порядок вищих результататів знеросійщення ніж уся теперішня версія концепції разом узята.

Наполегливо рекомендуючи чиновникам “департаменту культури”, який вочевидь керує процесом замість Департаменту суспільних комунікацій саме для того, щоби “увесь пар вийшов у свисток” — інтегрувати у Концепцію, серед інших наших (і не лише наших) проектів “Ї-мапу”

Ми пропонували, при нагоді, вибачивши вибіркову сліпоту і завчену безпорадність, які виявилися у спробі ігнорування доробку та ідейного арсеналу 7000-й спільноти “Україномовний Київ”,

Роз’яснити суть використання “Ї-мапи” для формування україномовного середовища у столиці приблизно таким чином:

1. По-перше, позаяк на “Ї-мапу” уже зараз можна додавати будь-які заклади з україномовною корпоративною політикою — з її допомогою та із використанням адміністративного ресурсу можна було би сформувати повноцінне україномовне середовище столиці максимум за півроку у кілька етапів:
   • На першому етапі — чиновники би розіслали листи з короткою анкетою усім зареєстрованим у Києві підприємствам із пропозицією безкоштовно розміститися на “Ї-мапі україномовного середовища”, якщо у відповідь на лист бізнес надішле заповнену анкету з належними відповідями на запитання, скажімо:
     • Чи українською мовою здійснюється у вас перше звернення до клієнтів?
     • Чи українською мовою у вас вивіска (якщо є)?
     • Чи українською мовою у вас здійснюється внутрішній документообіг?
     • Чи україномовні у вас рекламні комунікації: меню, банери, реклама тощо
     • Чи потрібна вам допомога з трансформацією мовного середовища?
     • тощо
   • На другому етапі — усіх підприємців, у яких ці відповіді були би на користь української — ми би розмістили на оновленій “Ї-мапі”, яку би до цього моменту ще й встигли би системно удосконалити
   • На третьому етапі — заповнену кількома тисячами “Ї-місць” мапу україномовного середовища — ми би ще й допомогли як слід прорекламувати, що у цифровому відношенні могло би вимірюватися мільйоном відвідувачів-користувачів у місяць
   • На четвертому етапі, враховуючи загальний тренд до знеросійщення, кожен бізнес, який дбає про репутацію та комерцію — вважав би за необхідне розміститися на Ї-мапі, адже масовий користувач би враховував цю репутаційну перевагу приймаючи рішення про звернення чи покупку
   • На п’ятому етапі — чиновники могли би генерувати доходи в бюджет за рахунок платного розміщення “відстаючих” бізнесів, які би за будь-які гроші були готові розміститися там, де уже є всі, і про що усі знають.
   • тощо
2. По-друге, саме лише взяття на озброєння “Ї-мапи” містом — обумовило б збентеження у середовищі “внєпалітічєсткіх прєдприятій” та прискорило би процеси їх внутрішнього знеросійщення (чи закриття і повернення на росію).
3. По-третє, позаяк самостійне додавання “Ї-місць” на “Ї-мапу” доступне для будь-яких верифікованих користувачів, а досвідом взаємодії з кожним “Ї-місцем” уже зараз можна ділитися на мапі — громада би отримали не лише багатотисячну базу україномовних закладів/послуг/місць, а й, що немаловажливо — актуальну, адже усі, хто знеросійщились лише “на папері” дуже швидко були би виявлені
4. та багато іншого

Іншими словами, якщо би аморфному чиновництву було справді потрібне всебічне утвердження української мови в столиці — “Ї-мапа” була б уже давно інтегрована в концепцію, а докапіталізація її апгрейду — уже запланована в бюджеті.

Але в реальності, маємо дещо протилежне, адже крім листа-відписки про “врахування наших рекомендацій” і “вдячність за небайдужість”:

Єдиним реальним наслідком двох петицій про перекалібрування “концепції” стало раптове видалення фейсбуком зі стрічки спільноти двох абсолютно звичайних постів через буцімто “порушення стандартів спільноти”

Яке відбулося вочевидь, адже раніше такого не було, саме через нацьковування “обіженними гаспадамі” на спільноту ботоферми, представників якої не вдалося вчасно виявити і завдяки масовим скаргам яких — дописи спільноти тепер показуються у 4-5 разів менше, ніж зазвичай.

Водночас, спосіб “змусити гаспод-чиновників до ефективності” є, і до моменту поки не була забанена петиція про інтеграцію “Ї-мапи у мовну концепцію” він міг складатися з двох частин:

1. Підпису петиції про інтеграцію “Ї-мапи” у концепцію. Замість цього, принаймні, варто підписати першу і другу із петицій, які ще не встигли забанити, і де зараз по 300 і 500 підписів відповідно
2. Особиста (посильна) участь у докапіталізації “Ї-мапи”, завдяки якій ми зможемо здійснити вище вказані етапи хоч і з меншою ефективністю, але й з умовою розподілу доходів спеціально створеної юридичної особи між співінвесторами зрештою присоромивши гаспод, місце яких займуть функціонери з належними духу часу якостями та підходами.

Далі буде

P.S. Уся інфо за тегом #київськамовнаконцепція у Facebook