Проект мовоствердження через екскурсії та доповнену реальність “МоваЕДР” (Мова, Екскурсії, Доповнена Реальність) – виник внаслідок креативного переосмислення його автором, п. Володмиром Наконечним, ідеї “Квесту пізнання необхідності мови”, що входить до первинного арсеналу проєкту МовАрт, а також, декількох обговорень з фахівцями, потенційними розробниками і однодумцями.
ІДЕЯ ПРОЄКТУ
Основна ідея МоваЕДР’а – це “оживлення визначних історичних постатей в історії Києва та/чи України з допомогою засобів створення доповненої реальності.
В ідеалі, в рамках реалізації ідеї, бажана також розробка багатофункціональної екскурсійно-просвітницького платформи чи середовища, яке б передбачало реєстрацію як для гіда, так і для користувача, а також комунікацію, інтеграцію корисних функцій та централізоване адміністрування.
МЕТА ПРОЕКТУ
Ми передбачаємо, що ключові історичні фігури (див.перелік нижче), розповідаючи автентичною мовою певні історичні факти про Київ та/чи Україну туристам та учасникам екскурсій, які мають з собою ґаджети (смартфон, планшет), а також, не виключено, взаємодіючи з людьми – генеруватимуть потужний мовоствердний ефект.
Якщо ж, зрештою, буде створена платформа чи віртуальне середовище, що допомагатиме екскурсоводам і гідам надавати інноваційні послуги, а користувачам – отримувати яскраві враження разом з гідом або самостійно, а також формувати маршрути з урахуванням інтегрованих до системи закладів харчування, розміщення, дозвілля тощо –
Метою МовЕдр’а стане ніщо інше, як виведення усієї індустрії туристично-екскурсійних послуг на якісно новий рівень з одночасною інтеграцією до системи мовоствердного наративу.
ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ
В якості первинного переліку історичних постатей пілотного проекту в Києві, для кожної з яких, зрештою, буде розроблена окрема локація, оповідь та спектр взаємодій з користувачами і які дозволять провести пряму лінію між першими століттями нашої ери до сьогоднішніх днів, за результатами первинного обговорення, визначено 10 імен:
- Кий (V-VI ст.)
- Святослав Хоробрий (Х ст.)
- Володимир Великий (Х-ХІ ст.)
- Ярослав Мудрий (ХІ ст.)
- Володимир Всеволодович (ХІ-ХІІ ст.)
- Володимир Ольгердович (ХІV ст.)
- Петро Сагайдачний (ХVI-XVII ст.)
- Богдан Хмельницький (XVII ст.)
- Іван Мазепа (XVII-XVIIІ ст.)
- Тарас Шевченко (ХІХ ст.)
ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
Найпершим конкретним етапом реалізації проекту, звісно ж, буде складання за підсумками обговорень конкретного ТЗ, яке, як нам видається зараз, на попередньому етапі – повинне обов’язково містити наступне:
- МІКРО-ВАРІАНТ
- Географія 10 локацій у Києві (щоб увесь маршрут був у середмісті)
- Функціонал 10 локацій (вигляд, висловлювання, динаміка, взаємодія)
- Змістове наповнення функціоналу 10 локацій та адаптація для основних світових мов (зокрема, мовоствердні, історично обґрунтовані формулювання усіх оповідей)
- Технічні вимоги до безперебійного функціонування та підтримки системи.
- Термін та бюджет реалізації.
- Тестування альфа-версії та запуск.
- МАКРО-ВАРІАЦІЯ:
- Функціонал платформи для:
- Профільного керівництва на рівні комунальної та державної влади (можливості для підняття туризму й “культурного просвітництва” в столиці та державі на якісно новий рівень)
- Для фахівців та бізнесу (ліцензований доступ до інноваційних послуг для екскурсоводів, агенцій)
- Для україномовних/англомовних споживачів (туристів, учасників екскурсій тощо)
- Інтеграція до системи:
- Лише 10 локацій?
- Усіх культурно-мистецьких локацій Києва?
- Ліцензованих системою (мовно-адаптивних) закладів харчування, розміщення, дозвілля?
- Бонуси та лояльність
- Технічні вимоги для повноцінного функціонування, підтримки та адміністрування платформи
- Бюджет і термін реалізації
Звісно ж, перелік основних складових і мікро, і макро варіацій технічного завдання, у процесі його обговорення та підготовки, майже напевне буде змінено, доповнено й уточнено, водночас, така “первинна” його версія цінна тим, що дає початково-повне уявлення про суть, зміст, форму та можливі функції проекту,
Який, поза всяким сумнівом, здатен стати поворотною точкою відліку для всього креативно-культурно-туристичного кластеру не лише Києва, а й інших, особливо суттєво зросійщених великих міст Півдня та Сходу України, мешканці котрих,
У переважній більшості не маючи змоги “залишатись осторонь високоякісно-інноваційної” послуги як безпосередній користувач чи споживач інформації, будуть змушені усвідомлено “провести такі ж прямі лінії крізь тисячоліття державності” як і кияни,
Що неодмінно позитивним чином позначиться і на національній безпеці, адже зруйнує чи не усі локальні вороже-пропагандистські стереотипи, вигідні для супостата, а також, що немаловажливо, збереже здоров’я та добробут середньостатистичних мешканців інших укранських територій, що уже доведено наслідками подіям та становищем мешканців ОРДЛО та Криму
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ
Не зважаючи на багатоаспектність задуму та множинність варіантів його підсумкової реалізації, принципових шляхів його реалізації може бути три:
- На державному рівні. Успішною заявкою в УКФ та/чи завдяки залученню фінансових ресурсів інших зацікавлених державних, регіональних чи міських інституцій.
- Завдяки громадськості. Власне, якщо обсяги готовності, а головне можливості небайдужих до інноваційного мовоствердження громадян та/чи національно-свідомого бізнесу сприяти розмаїттю ідей “Україномовного Києва” в якості акціонерів, патронів та/чи меценатів, виявляться для цього достатніми.
- Поєднанням громадської участі та частковим залучених необхідних ресурсів у держави. Найбільш, на нашу думку, ймовірний шлях реалізації, який, серед іншого, довзолить учергове продемонструвати мешканцям та гостям столиці й інших міст, що конструктивна співпраця між осередками громадянського суспільства та мотивованими державними інституціями – не лише можлива, а й здатна створювати різницю.
ПРОМІЖНИЙ ПІДСУМОК
З огляду на інноваційність задуму, але враховуючи також наявність в Україні уже діючих аналогів, зокрема на Річковому вокзалі, є усі підстави вважати, що реалізація проєкту МоваЕДР у тому, чи іншому вигляді – цілком реалістична.
Водночас, з огляду на підходи до здійснення гуманітарної політики “владою нових облич” в цілому й зокрема, щодо мистецтва мовоствердження, ми, звісно ж не маємо райдужних очікувань.
Разом з тим, зважаючи на комплексність, багатофункціональність та потенційну корисність проєкту для держави, що прагне бути сучасною, інноваційною та діджиталізованою – ми зобов’язуємося зробити все можливе, щоб з’ясувати міру зацікавленості усіх можливих профільних держінституцій в тій чи іншій участі.
Проте, з огляду на реалії державної мовно-культурної політики та коронавірусне загострення хронічного дефіциту бюджетних коштів для гуманітарної сфери в Україні, мусимо констатувати, що
- і доля проєкту МоваЕДР та інших напрямків розвитку ідей пілотного циклу,
- і швидкість, і якість, і комплексність, і обсяг, і охоплення та, зрештою, ефективність запланованої нами, в ідеалі на осяжне майбуття, панукраїнської “Мовної кампанії”
Визначальною мірою залежить від міри зацікавлення громадськості та комерційних організацій, що виявиться у готовності й можливості предметно сприяти реалізації широкого спектру ідей “Україномовного Києва” в ролі меценатів, патронів, акціонерів та/чи інвесторів
Далі буде..
Інші напрямки розвитку МовАрт’у в 2020-2021 роках:
Щоб осягнути все про МовАрт, читайте також:
- Проект соціальної реклами “Жити в Києві – це..”
- Ідейно-мистецький арсенал пілотного МовАрт’у
- Візуалізації пілотного періоду МовАрту
- Презентації та експозиції пілотного циклу
- Команда пілотного циклу МовАрту
Аби дізнатись більше про нас та наші ініціативи переходьте:
Щоб дізнатися про плани з розвитку ідейного розмаїття “Україномовного Києва”, та у випадку готовності, а головне – можливості посприяти нам у якості акціонера, патрона, мецената та/або інвестора/грантодавця, клікайте це посилання