Продовжуючи тлумачення причин надання переваги засобам саме непримусового характеру, згадаємо загальновідомий трюїзм, що “існує лише два способи змінити поведінку людей”:
- Прямолінійно змусити під загрозою зовнішнього покарання. Що, слід сказати, також породжує індивідуальний та колективний реактивний опір інерційно неукраїномовних громадян, а й, гіпотетично, потребує розгалуженої і всюдисущої “контрольно-репресивної машини”. Отже, де-факто, є неможливим й недоцільним, позаяк не тільки загрожує суттєво посилювати поляризацію суспільства, а й через свою нездатніть залучення широкої громадської підтримки заходів
- Спричинити виникнення й розвиток внутрішнього бажання. Діяльність складна, непрямолінійна, комплексна й багатогранна, а серед безумовно притаманних їх переваг, слід зазначити:
- обеззброєння реактивного опору
- деконструкція анахронічних стереотипів
- ненав’язливість закликів та повідомлень
- заохочення замість демотивації
- відсутність конфліктогенних складових
- тощо
Саме тому, здебільшого як громадська ініціатива, ми, з моменту участі в круглому столі “Мовна р-еволюція в столиці” у 2017 році – поділяємо та комунікуємо думку, що комплекс заходів соціального маркетингу (просування мовоцентричних цінностей):
І в якості органічного доповнення до “батога і дишла” законодавства, і окремо – здатен ефективно виконувати роль “пряника й дороговказа” – що зумовить більш ефективну ре-експансію української мови у інфопросторі Києва та великих міст Півдня і Сходу України.
Оскільки універсальний, на нашу думку, засіб досягнення мети – визначений, належить розкрити бачення основного шляху, що дозволить якомога швидше й ефективніше застосовувати цей засіб.
ШЛЯХИ
Передовсім, слід наголосити, що існують два принципових шляхи застосування вказаного вище універсального засобу, а кожен з них – має свої особливості, переваги й недоліки:
- Державою, в особі відповідних державних інституцій за сприяння громадськості (як це відбувається ми усі мали змогу пересвідчитись на прикладі “карантинної інфокампанії”).
- Цілеспрямованими зусиллями небайдужої громадськості за сприяння держави (“громадська мовна інфокампанія“)
ДЕРЖАВА І ГРОМАДА (80/20)
Характеризуючи перший “державно-громадський” шлях, значною мірою з огляду на набутий громадською ініціативою досвід спільнодії (проекти “Жити в Києві – це…” і “МовАрт“), відзначимо:
- Утвердження державної мови – одна з базових функцій держави, виконання якої, втім, значною мірою (інколи, до повної протилежності) залежить від настроїв політичної верхівки та, за великим рахунком, впродовж 30 років незалежності якщо й було, то не в належному обсязі й не на належному рівні
- Основні переваги: а) комунікація цінностей від імені знеособленого, але визначального для суспільства образу держави, в межах якої існує все українське населення; б) адмінстративний ресурс як передумови для проведення кампанії національного масштабу, що дає змогу застосовувати широкий спектр “каналів просування цінностей”: події, заходи, цифрова реклама, експозиції, зовнішня реклама, телебачення тощо
- Основні недоліки: а) ймовірність “вихолощення сенсів” інформаційної кампанії окремими посадовцями державних інституцій (цензура); б) банальне невиконання взятих на себе зобов’язань підрядниками (скажімо, із 27 “де-юре наданих” підрядником КМДА рекламних площин для соціальної реклами проекту “ЖВКЦ”, де-факто – нами було виявлено не більше половини)
ГРОМАДА І ДЕРЖАВА (80/20)
Розкриваючи другий, громадсько-державний шлях, передовсім, мабуть слід відзначити, що в умовах “карантинних весни-літа 2020” – він видається чи не єдиноможливим, адже “на лице від’ємний інтерес влади нових облих до мовоствердження”. Разом з тим:
- по суті, йдеться про підготовку та проведення комплексної локальної/національної кампанії соціального маркетингу мови (“мовна інфокампанія“) зусиллями небайдужої громадськості та/чи соціально відповідального бізнесу
- Основні переваги: а) незалежність від коливань політичних настроїв на верхівці влади; б) повний контроль та відповідальність підрядників за зобов’язання; в) повне визначення змісту, форм та обсягу комунікацій тощо
- Недолік: необхіднсть збору коштів
У планах з розвитку спільноти, зокрема передбачені можливості як для подальшої ініціації спільних активностей з профільними державними інституціями (зокрема УКФ, Міністерство культури, Кабінет міністрів тощо) до повноважень яких належить формування та здійнення державної мовної політики, так і створення передумов для здійснення комплексної, структуризованої громадської мовної кампанії.
Зрештою, якщо “мовна кампанія” національного масштабу постане завдяки поєднанню обох шляхів – з огляду на кінцевий результат, це не матиме жодного значення.
Далі буде..
Щоб осягнути все про спільноту “УК”, читайте також:
- ідея
- історія
- візія
- цінності
- мотивації
- зустрічі
- громадська ініціатива
- аудиторія
- статистика
- команда
- сприяння розвитку
- меценати і партнери
- синергія
Аби дізнатись більше про нас та наші ініціативи клікайте:
Щоб дізнатися про плани з розвитку ідейного розмаїття “Україномовного Києва”, та у випадку готовності, а головне – можливості посприяти нам у якості акціонера, патрона, мецената та/або інвестора/грантодавця, клікайте це посилання