fbpx

МовАрт

Соціально маркетинговий комунікаційний проект, повна назва котрого формулюється як “Мистецтво неконфліктного мовоствердження – МовАрт” (Мова+Арт), виник в результаті започаткованого п. Володимиром Наконечним онлайн-брейншторму у спільноті восени 2018-го року, детальніше про що також вказано на сторінці “Громадська ініціатива

У процесі формалізації первинної ідеї, непередодні “допрезентаційної зустрічі” з представниками державних інституцій, організованої завдяки сприянню керівнички та працівників директорату державної мовної політики Міністерства культури України (очолюваного п.Є.Нищуком), виникла презентація, яка, майже в незмінному вигляді, хіба що з додаванням пілотних візуалізацій та деяких нововведень – демонструвалася під час виступів на подальших заходах у Києві, Харкові та Одесі

Зрештою, ідея, громадського за своєю суттю проекту, виявилася настільки актуальною, що отримала підтримку Міністерства культури України очолюваного п. Є.Нищуком, а відтак:

  • стала однією з засадничих основ державної політики впродовж першого півріччя 2019 року,
  • була частково реалізована під час пілотного циклу,
  • на сьогоднішній день – залишається рекомендованою до включення у цільову програму “до десятиліття мовоствердження” (доля якої, щоправда, наразі нам невідома), але водночас, успішно ігнорується “державою періоду нових облич” (щоправда позиції МКІП – ми ще достеменно не з’ясували)

Водночас, доводиться констатувати, що навіть за сприяння основної профільної державної інституції, Міністерства культури України у період, коли його керівництво було справді проукраїнським та державницьки-орієнтованим – потенціал проекту під час пілотного циклу вдавалося розкрити на 10-15% максимум.

Це вже не кажучи про “позицію нових облич” щодо гумантарної сфери в цілому, наслідки якої, попри формальну підтримку (на фото нижче), видно навіть неозброєним оком і не лише для МовАрту

“Відписка недореформованого” МКМС щодо продовження співпраці в рамках МовАрт’у у 2020 р

Проте, громадянському суспільству, а зокрема й нашому його осередку, “не звикати” досягати успіху у мовоствердженні “якщо завдяки, як всупереч волі тимчасових можновладців”, тож прогресивна громадськість, якщо звісно ж забажає, може посприяти наданню нового імпульсу ідеям проекту, який, без применшення – здатен змінювати суспільну свідомість у національному (й навіть транскордонному) масштабі, внаслідок чого – зміцнювати національну безпеку не лише в гуманітарному, а й в інших вимірах.

Та перед тим, як охарактеризувати аспекти подальшої реалізації проекту, зазначимо, що в ситуації “інституційного паралічу гуманітарного сектору держави”, який триває уже практично цілий рік, роль громадського ресурсного фонду, долучитися до формування якого можуть усі бажаючі в якості акціонера, патрона, мецената та/чи інвестора/грантодавця, як не крути – визначальна.

ОСНОВНІ АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ МОВАРТ’У

  1. Проект соціальної реклами “Жити в Києві – це..” Тицьнувши це посилання ви перейдете на сторінку з інформацією про проект соціальної реклами, який з часу реалізації у Києві – примножився також візуалізаціями, адаптованими авторкою п. Вікторією Глушко для Харкова, Одеси і Дніпра.
  2. Ідейно-мистецький арсенал пілотного МовАрт’у. На цій сторінці вам відкриється загальна інформація про “первинний спектр видів мистецтва мовоствердження”
  3. Візуалізації пілотного періоду МовАрту. Перейшовши сюди – відкриєте загальну інформацію про візуальні наративи, які вдалося оприсутнити чи започаткувати впродовж пілотного циклу (визначальною мірою завдяки “дизайнерським рукавицям” п.Володимира Наконечного)
  4. Презентації та експозиції пілотного циклу. Ця сторінка містить загальну інформацію про 6 експозицій пілотного циклу МовАрту: у Харкові, Одесі, Глухові, прем’єрну, “законну” та підсумкову у Києві
  5. Команда пілотного циклу МовАрту. Тут увазі зацікавленого(ї) читача(чки) перелік образо- та ідеєтворців, а також – партнерів, без яких становлення пілотного циклу було б рішуче неможливим.
  6. Розвиток проекту у 2020-2021 роках. Натиснувши це посилання ви перейдете на публікацію, яка роз’яснює поточну проблематику способів реалізації ідейного арсеналу проекту, а також – розкриває самобутній зміст окремих із них, визнаних найбільш пріоритетними за результатими багатьох обговорень.

ЧОМУ МОВАРТ – ЦЕ ПРОЕКТ-ЄДИНОРІГ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

Власне, далі вашій увазі містке й лаконічне есе, що характеризує становище проекту по завершенні пілотного циклу: (друга частина якого виявилася “змазаною”, адже “новим обличчям у владі” проект МовАрт, втім, як і чи не абсолютно всі інші мовно-культурні ініціативи, виявився нецікавим).

Візуалізація есе "Чому МовАрт - це проект-єдиноріг державної мовної політики"
Візуалізація есе “Чому МовАрт – це проект-єдиноріг державної мовної політики”

По-перше, ідея поєднання мови і мистецтва під неповторно місткою назвою «МовАрт» – популяризує українську культуру в цілому: мову через мистецтво, мистецтво через мову. Що дає змогу владі й суспільству: а) мінімізувати ризики провокування реактивного опору цільової аудиторії; б) задовольняти зростаючий суспільний запит на здійснення заходів з популяризації державної мови; в) нівелювати звинувачення дежінституцій та прогресивного суспільства у невиконанні своїх базових функцій, тим більше перед лицем екзистенційної загрози з північного сходу.

По-друге, як наочний результат громадської ініціативи та державної підтримки (принаймні, в особі міністерства культури очолюваного паном Є.Нищуком) – символізує можливості синергії громадянського суспільства і проукраїнської державної влади. Що, зокрема, дає змогу від імені громадськості ініціювати мовоствердні субпроекти у державних та комунальних інституціях (уже є згоди щодо проведення консультацій на предмет розробки адаптованих комунікацій від Міноборони, Мінрегіонрозвитку та Міністерства тимчасово окупованих територій, активно триває взаємодія і з КМДА)

По-третє, мистецька складова комунікацій проекту виразно артикулює неконфліктність і спонукальний аспект популяризації державної мови передовсім серед населення зросійщених міст/регіонів. Що дає змогу ефективно залучати інерційно неукраїномовне населення до суспільного діалогу шляхом активізації внутрішнього та зі слів самих російськомовних, уможливлює як лояльність, так і «поступову мирну інтеграцію особистості у нову, але природну мовну реальність»

По-четверте, більше 100 оригінальних сюжетів доробкупілотного циклу уже комунікують небувалу широту образного розмаїття наративів та субнаративів мовоствердження. Що забезпечує нетривіальне сприйняття мовної проблематики та започатковує/активізує процеси природного руйнування стереотипів, які стоять на перешкоді лояльному до неї ставленню та/чи переходу до безпосереднього вжитку серед неселення зросійщених міст.

По-п’яте, пілотний цикл проекту засвідчив, що візуальні комунікації проекту можуть ефективно поширюватись та масштабуватися в он- і оффлайн середовищах. Це дає змогу неконфліктно та ефективно комунікувати «візуальні спонуки» як за посередництва соцмереж, пошукових систем, інтернету, так і через експозиції, події, круглі столи, спортивні заходи, зовнішню соціальну рекламу чи цифрові технології.

По-шосте, механіки залучення МовАрт’у передбачають доступну участь у процесах образо- та ідеєтворення для усіх бажаючих докластися до процесу відновлення природного домінування української мови. Що дає змогу реалізуватися як творчій ініціативі кваліфікованих митців, котрим небайдуже знеросійщення мовного середовища, так і здатне спрямовувати в конструктивне русло енергію мовнонебайдужої громадськості, окремі представники якої, гостро відчуваючи дискримінацію за мовною ознакою – нерідко вступають у прямолінійний конфлікт, що, часто-густо провокує гнівний реактивний опір, який майже миттю гіперболізує й спотворює ворожа пропаганда.

По-сьоме, реакція «фокус-груп», яким був презентований проект у Харкові та Одесі – переконливо доводить з одного боку, інтерес та лояльність до такого роду комунікацій, а з іншого – відсутність агресії чи заперечення. Що дає змогу безпечно масштабувати уже існуючий доробок проекту та підтверджує необхідність проведення додаткових заходів із його вдосконалення та розширення варіативності.

По-восьме, формат циклічного оновлення акцентів мистецтва мовоствердження передбачає можливість щорічного переосмислення основних образів та форматів «від дня мови до дня мови». Що дає змогу на початку року, у день рідної мови 21 лютого, комунікувати усім зацікавленим певний дискурс, активувати тим самим акценти виробництва на «фабриці контенту», а кращі результати діяльності котрої – презентувати у день мови та писемності 9 листопада.

По-дев’яте, стратегія розвитку проекту передбачає створення мережі мультикультурних «МовАрт-центрів», які, особливо у зросійщених регіонах, приречені стати успішними осередками місцевого поширення україноцентричних ідей з урахуванням локальної специфіки та обов’язкової для усіх активностей неконфлікності будь-яких комунікацій. Що дає змогу сконцентрувати чи не ввесь творчий потенціал місцевої мовно небайдужої громадськості у одному місці та, як наслідок, спрямувати його у неконфліктне русло, що у свою чергу. неодмінно підвищить якість усіх плодів такої синергії та покаже провідну роль держави й прогресивної громадськості як «ефективних організуючих начал».

По-десяте, ідейний арсенал проекту навіть на первинному етапі – неповторний, обширний і багатоаспектний: програма автоматичного перемикання гаджетів «Мовайзер», «Кодекс правил і методик неконфліктного мовоствердження», платформа історично-культурної доповненої реальності «MovARЕ», футуристичні есеї та ін. Що дає змогу окреслити як унікальні переваги від долучення до проекту усім небайдужим, незалежно від професії чи соціального статусу, так і характеризує проект як глибокий, розгалужений та системний.

Унаочнення кардинальної зміни реакції типового представника основної цільової аудиторії МовАрт'у
Унаочнення кардинальної зміни реакції типового представника основної цільової аудиторії МовАрт’у

Крім того, у МовАрт’у є ще три ключові переваги, що дають змогу прокомунікувати суспільству ключову роль державних інституцій:

  • В рамках проекту може бути створене середовище чи соціальний бізнес, який допомагатиме провідним українським (як полегшення приведення сайтів у відповідність до закону), світовим компаніям чи організаціям (Юнеско, Вікіпедія т.д.) готувати і розміщувати на своїх ресурсах контент, перекладений (створений) якісною українською мовою
  • Потенціал МовАрт’у містить і можливості для розвитку масштабних (вірусних) ініціатив щодо укомфортнення перебування українців за кордоном, переважно у місцях і населених пунктах для відпочинку (тут допоможе координація з МЗС і проста схематика дій)
  • Практично зареєстрована громадська організація «МовАрт», від імені якої уже була здійснена тестова розсилка листів із пропозицією долучитися до співфінансування на адресу десятка державних компаній, зрештою увінчалась кількома телефонними дзвінками з метою з’ясування суті пропозиції та первинним зацікавленням проектом, що неначе натякає на високу ймовірність залучення коштів не лише з державного бюджету чи УКФ

Далі буде…

Щоб осягнути все про МовАрт, читайте також:

Аби дізнатись більше про нас та наші ініціативи переходьте на сторінку:

Щоб дізнатися про плани з розвитку ідейного розмаїття “Україномовного Києва”, та у випадку готовності, а головне – можливості посприяти нам у якості акціонера, патрона, мецената та/або інвестора/грантодавця, клікайте це посилання

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *