Пілотний креатив першої громадської мовної кампанії у сегменті “для населення” – це створене за мотивами напрацювань проєкту МовАрт спільно з Олексою Болговим (Пірр Снайдерс) відео, яке розкриває сім простих і доступних кожному кроків формування україномовного середовища.
Але перед тим, як продовжити безпосередньо розкриття змісту й сенсів відео, акцентуємо чотири пов’язані з ним аспекти першої громадської мовної кампанії:
- Повна інформація про ідею, мету, засоби, сегменти та актуальність першої громадської мовної кампанії є на окремій сторінці
- Стати меценатом може кожен, хто знайде час і бажання здійснити транзакцію на ПриватБанк-картку рекламного акаунту номер 5168 7456 0230 2736 (див.звіт за вересень-жовтень)
- Відповідно до звіту пілотного рекламного просування цього відео (див.повну версію), кожна транзакція меценатів проєкту – забезпечує чотиризначну ефективність мовоствердження, адже 29 грн дозволяють охопити додаткову 1000 містян, а кожні 260 грн забезпечують 1000 переглядів цього відео
- Наступні відео в рамках громадської мовної кампанії будуть присвячені сегментам “Мова для населення: Як і де побачити необхідність розмовляти українською“, “Мова для бізнесу: Навіщо і як здійснити знеросійщення бізнесу в Україні?) та “Мова для українців закордоном: Як і навіщо зберігати українську ідентичність на чужині?
Якщо бажаєте бачити більше ефективної соціальної реклами української мови, а також – інших якісних мовоствердних комунікацій:
Ставайте меценатом першої громадської мовної кампанії!
(5168 7456 0230 2736)
СІМ КРОКІВ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНОМОВНОГО СЕРЕДОВИЩА
Сім простих, але містких кроків, що допоможуть формувати україномовне середовище на індивідуальному (мікро) рівні відображених у цьому відео, котре продовжує започатковані у проєкті “МовАрт – мистецтво мовоствердження” фундаментальні принципи неконфліктної популяризації державної мови звісно ж, не панацея.
Адже допоки на макрорівні, Українська держава не почне реально проводити повноцінну і масштабну політику соціального маркетингу та популяризації державної мови у містах (див. “мовна кампанія“) – ефект “семи кроків” матиме обмежену ефективність.
Водночас, позаяк існує прямий взаямозв’язок між формуванням україномовного середовища на мікро й макрорівнях, а кількісні зміни, як відомо, мають властивість переходити у якісні, втілення семи кроків на персональному рівні, означає відчутне пришвидшення темпів та масштабів знеросійщення великих міст “від Сяну до Дону”, а відтак наближує Україну до когорти безпечних і забезпечених європейських держав.
1. Важливість першого кроку “Розмовляти українською” вдома, на роботі та будучи клієнтом, на наш погляд, самоочевидна з огляду на потребу руйнування анахронічних стереотипів про “непрестижну мову домашнього вжитку”, доцільність мовно-офісного розкріпачення 80% україномовних працівників, що змушені спілкуватися неприродною для себе мовою, а також – для “змушення до клієнт-орієнтованості” бізнесів, котрі “вперто не помічають”, що існують та заробляють саме за рахунок перважної більшості україномовного населення.
2. Велике значення використання саме україномовних інтерфейсів будь-яких ґаджетів, додатків та/чи програм – зумовлене фактом, що з огляду на недостатньо високі показники їх частоти, нерідко розробники та топ-менеджмент бізнесів, сервісів та інших “виробників контенту” приймають негативне рішення щодо потреби локалізації своїх продуктів для сорокамільйонного українського ринку посилаючись на економічну недоцільність, водночас без жодних обмірковувань локалізуючи свої продукти для кількамільйонних ринків Словенії, Словаччини, Литви, Естонії тощо. (До прикладу, Sony Playstation)
3. Необхідність “ґуґлити українською“, передовсім продиктована семантично-пошуковим принципом роботи глобального пошуковика, котрий, як ми знаємо, калібрує увесь цифровий інфопростір, але нерідко навіть зараз продовжує пропонувати у відповідь на пошуковий запит українською, що згенерований у повністю знеросійщеній системі (ОС, браузер) – результати російською. Переважання неукраїномовних запитів, у свою чергу визначає вкрай повільний темп переорієнтації цілої індустрії “виготовлення контенту для просування в інтернеті” із російськомовних запитів на питому українську семантику, адже, мовляв “українською не шукають”.
4. Про принципову важливість ідентифікації у соцмережах, на нашу думку, варто зазначити три самоочевидні факти: навіть пишучи власне ім’я латиницею, належить транскрибувати саме українськомовний, а не російський варіант його написання; поширювати російськомовні джерела при наявності україномовних – моветон, а публікувати дописи неукраїнською, “мешкаючи в уанеті” – немає жоднісінької потреби.
5. Окреслюючи доцільність віддавати перевагу україномовному: книгам, Вікіпедії, товарам, послугам тощо – відзначимо, що саме таким чином споживачі можуть покращити позиції соціально відповідальних україномовних онлайн-сервісів та порталів, а також – буквально змусити виробників маркувати, рекламувати та продавати свої товари чи надавати послуги державною мовою, позаяк через відсутність неукраїномовного попиту в Україні – стане зайвою і неукраїномовна пропозиція.
6. Щодо участі кожного з нас у заходах й активностях спрямованих на популяризацію мови – цей крок важливий не тільки тому, що буквально розширює україномовне середовище щоразу, коли хтось робить репост чи публікує мовоствердний заклик, а й тому, що багато “інерційно російськомовних”, котрі оточують кожного з нас, немалоймовірно, уже тривалий час “балансують на межі” прийняття остаточного рішення про перехід на мову й кожен додатковий ненав’язливо-неконфліктний стимул до цього – створює передумови для ще більш місткої реекспансії української мови у інфопросторі від “Сяну до Дону”
7. На наш погляд, не менш важливо для pro-мовних активістів (які діють не заради хайпу, чи виконуючи партійні завдання) – мати змогу гуртуватися саме у міських осередках, а відтак і більш ефективно комунікувати різні мовоствердні ініціативі від імені спільнот, а не окремих індивідуумів. Саме тому ми пропонуємо усім бажаючим долучатися, а при бажанні, приймати активну участь у житті спільнот мережі “Україномовні міста”, яка налічує більше 100 груп в містах Центру, Півдня та Сходу Україна, а також, оскільки українська – це одна із світових мов, столиць й великих міст Європи та решти Світу.
Формуймо україномовне середовище разом!
- Ідея – Володимир Наконечний, Дмитро Машковський
- Реалізація – Олекса Болгов
- Аудіосупровід – Ю.Старчевод, Я.Джусь – “Моя Мова”
- Меценати – Оксана та Ігор Ляшенко
Більше про “Україномовний Київ ” в інших розділах сайту:
Щоб дізнатися про плани з розвитку ідейного розмаїття “Україномовного Києва”, та у випадку готовності, а головне можливості посприяти нам у якості акціонера, патрона, мецената та/або інвестора/грантодавця, клікайте це посилання