Ідея панукраїнської кампанії популяризації державної мови під промовистою назвою “Мовна кампанія” – виникла відносно нещодавно і стала закономірним наслідком існування місткої множини сприятливих передумов. Але спершу, для коректного розуміння декілька слів щодо її суті (єства)
СУТЬ МОВНОЇ КАМПАНІЇ
Мовна кампанія – це структурований комплекс цілеспрямованих заходів з ефективної популяризації (соціального маркетингу) державної мови за допомогою широкого спектру спеціальних он- та офлайн засобів (див.нижче), передовсім у містах Сходу та Півдня України, а також – у спільнотах українців закордоном.
ПЕРЕДУМОВИ МОВНОЇ КАМПАНІЇ
- по-перше, за уже майже тридцять років існування суверенної української держави – фактино, не проводилося жодної достатньою мірою виразної й водночас комплексної кампанії популяризації (соціального маркетингу) державної мови, яка б характеризувалася відповідним важливості цього аспекту державотворення масштабом державної підтримки (що, далеко не в останню чергу, посприяло тимчасовій окупації як Криму, так і ОРДЛО)
- по-друге, короновірусно-карантинна кампанія популяризації закликів “сидіти вдома”, “уникати скупчень людей”, “не шастати” тощо – за своєю комплексністю, частотою, розмаїттям, інтенсивністю, а відтак, завдяки поєднанню з “адміністративно-нормативним забезпеченням” (яке б воно не було) та підсумковою ефективністю – наочно продемонструвала могутній потенціал массового соціального маркетингу, що інспірований та/чи підтриманий державою
- по-третє, існування упродовж останніх років у більшої частини українського соціуму постійного і значного суспільного запиту на здійснення Українською державою заходів з популяризації єдиної державної мови, причому не тільки шляхом створення відповідної законодавчої бази, а й через проведення комплексних, структурованих, системних і багатоканальних кампаній популяризації
- по-четверте, потреба організуючого мовно-культурного спрямування суспільних процесів не лише в Україні, а й серед закордонних спільнот, які покликані об’єднувати українців, але фактично, нерідко й навіть здебільшого, нехтують цим
- по-п’яте, як часткове втілення потужного суспільного запиту на системну популяризацію державної мови, наявність в “Україномовному Києві” множини практично готових до використання напрацювань та унікальних ідей “мистецтва й технологій мовоствердження”, які зокрема, уже навіть пройшли перевірку на фокус-групах у Харкові та Одесі й розвиток яких здатен надати “Мовній кампанії” усіх ознак якісного р-еволюційного імпульсу, що зрушить з місця цілий пласт застиглих процесів суспільного мовно-центрованого розвитку як в Україні, так і за її межами
- по-шосте, фахова та інфраструктурна спроможність у рамках професійного досвіду, знань, умінь та навичок, а також завдяки розвитку складових середовища Україномовного Києва та мережі “Україномовні міста” – створити не лише повний прообраз Мовної кампанії, а й значною мірою – успішно реалізувати її частину чи декілька
Та інші, адже цей перелік може мати два, а то й три десятки пунктів, що на даному етапі було б дещо надмірним, особливо з огляду на вагомість уже наведених передумов.
МЕТА
Метою “Мовної кампанії”, принаймні у первинному її розумінні, є поєднання кількох аспектів:
- Активізація процесів державного, громадського та/чи громадсько-державного неконфліктного мовоствердження (чи моворозвитку) відповідно до суспільного запиту та екзистенційних загроз
- Демонстрація структурованої візії “системи популяризації державної мови”, що виник у надрах проактивного осередку громадянського суспільства
- Підготовка та проведення інформаційної кампанії, яка б роз’яснювала положення діючого законодавства “Про Мову”, що унеможливило б багато шкідливих спроб спотворення його “суті, змісту, форми та духу”
- Гармонізація суспільних настроїв та формування лояльної і активної громадської думки щодо необхідних задля зміцнення національної безпеки процесів мовоствердження особливо серед населення зросійщених міст Сходу та Півдня
- тощо
В цілому, якщо трохи іншими словами охарактеризувати мету панукраїнської “Мовної кампанії”, то відповідно до її символічної другої назви, що виникла як результат “довільного перекладу автором” терміну “game changer” як “ігрозміна”:
Проведення “Мовної кампанії” дозволить, буквально “змінити гру” навколо мовної проблематики, причому і внутрішній, і зовнішній її виміри на користь української держави:
- по-перше, шляхом заміщення:
- “політично-адміністративного” порядку денного (законодавсто, вимоги, терміни, штрафи, партії, обіцянки, вибори, влада тощо)
- на “неконфлітно-соціально-державницько-мистецький” (спонуки, переваги, роз’яснення, методики, заклики, залучення, спільнодія тощо)
- по-друге, трансформацією “мовного питання” у “мовну відповідь”, що самоочевидно й абсолютно природно (навіть прозаїчно) полягає у:
- об’єднанні суспільства навколо єдиної державної мови у будь-яких публічних та масових комунікаціях,
- толерантному відношенні до будь-яких інших мов (якщо їх застосування не відбувається за рахунок шкоди державній) у приватній сфері чи, скажімо у відповідь на запит клієнта, якщо такий може бути задоволений
- по-третє, насиченням інформаційного простору місткими україноствердними неконфліктно-мистецькими образами та засобами, рефлексуючи або відвідуючи експозиції котрих, навіть ті мешканці зройщених міст, хто регулярно споживає маніпулятивну пропаганду екзистенційного супостата – щоразу постопово переконуватимуться у її неспроможності та перетворюватимуться у природних прибічників українського державотворення
Додамо, що вказані вище тлумачення та переліки пунктів, що характеризують мету на даному етапі “Мовної кампанії”, звісно ж не є вичерпними, а лише достатніми, тож при протребі – все це може бути розширене, доповнене та уточнене
ЗАСОБИ
Оскільки запланована нами, в ідеалі, на осяжне майбуття, “Мовна кампанія”, є ніщо інше як інформаційно-популяризаційна кампанія соціального маркетингу державної мови, до первинного переліку її засобів відносяться:
- Зовнішні рекламоносії (біллборди, сіті- та метролайти, відеоборди тощо)
- Цифрові (соціальні мережі, медійна реклама, контекстна реклама тощо)
- Друковані (брошури, буклети, флаєри)
- Мережеві (Україномовні міста в Україні, Європі та Світі)
- Відео (ролики в ютьюбі, відеореклама, ролики у кінотеатрах тощо)
- Технологічні (Мовайзер, Моваедр тощо)
- Інституційні (Моварт-центри)
- Експозиції мистецтва мовоствердження
- Презентації
- Статті на новинних ресурсах
- Флешмоби
- тощо
В цілому, навіть уже окреслений спектр засобів “Мовної кампанії” дозволяє їй буквально “перевернути з голови на ноги” мовне середовище в Україні, адже абсолютна більшсть населення України (зокрема, без Криму й ОРДЛО) визначають державну – рідною,
А відтак на перешкоді їх повсякденному вживанню державної мови у побуті, на роботі, в бізнесі тощо – стають лише інерційні наслідки зросійщення, які й ефективно подолає “Мовна кампанія” при цьому, виходячи з неконфліктності мовоствердження, ніяк не дискримінуючи російськомовну національну меншину.
Водночас, у процесі підготовки та здійснення панукраїнської кампанії з популяризації мови, не виключено, що спектр її засобів буде розширено чи уточнено, але уже у широкому колі осіб (акціонерів, патронів, маценатів, інвесторів/грантодавців), які виявлять предметне зацікавлення у сприянні її реалізації.
НАРАТИВИ
Попередньо визначившись із передумовами, метою та засобами “Мовної кампанії” – для достатнього на даному етапі розуміння її “суті, змісту, форми й духу” не лише читачами, а також ймовірними розробниками, акціонерами, патронами, меценатами та/чи інветорами/грантодавцями,
Перелічимо та коротко охарактеризуємо її структурні наративи (оповіді), яких на даному етапі налічується 11, та котрі визначають “системну особливість сегментованої адресності” замислу кампанії.
До речі, фактично такої, що принципово відрізнаючись від усього, що було до неї кількісно, якісно та по-суті – є без перебільшення безпрецедентною, як втім, і потенційні підсумки її належного проведення.
ПЕРЕЛІК:
- Мова для населення
- Увесь доробок проекту МовАрт
- Наратив “Розмовляй”
- Мова для бізнесу
- просування
- рекрутинг
- інформація
- корпоративна політика
- Мова для держави
- викокопосадовці
- урядовці
- депутати
- чиновники
- поліціянти
- Мова для Культури
- театри
- кіно
- музика
- мистецтва
- Мова для медіа
- журналісти
- блогери
- телеканали тощо
- Мова для армії
- свій-чужий
- звертання
- звання
- цінності тощо
- Мова для освіти
- дошкільна
- позашкільна
- шкільна
- після школи
- Мова для медицина
- лікарі
- пацієнти
- процес
- Мова для сім’ї
- батьки
- діти
- Мова для українців за кордоном
- локальна специфіка різних країн
- збереження ідентичності
- “свій до свого по своє”
- туризм
- Мова для громад
УНАОЧНЕННЯ
Для унаочнення первинних напрацювань змісту й форми комунікацій вищевказаних наративів, пропонуємо ознайомитися з доробком пілотного циклу МовАрт’у як органічної частини наративу “Мова для населення” та наведемо нижче слайд-шоу з кількох протитипів “Мови для Бізнесу”
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ
З огляду на складність, багатоаспектність, комплексність, мультирівневість, міждисциплінарність та масштабність задуму, а також, зважаючи на потенціал його користі для ефективного здійснення державою однієї з фундаментальних своїх функцій
Основним шляхом реалізації “Мовної кампанії”, в ідеалі, повинна була б стати ефективна співпраця держави з громадянським суспільством, що уже частково було продемонстровано на прикладі першої половини пілотного циклу МовАрт’у
Водночас, з огляду на мовно-культурні особливості гуманітарної політики “держави періоду нових облич”, зокрема й щодо “підтримки” другого циклу “мистецтва неконфліктного мовоствердження”
Мусимо констатувати, що високоймовірно, максимальний рівень реалістичних (а може й надто оптимістичних, вітм покаже лише час) очікувань щодо конструктивності підходів з боку відповідних державних інституцій зводиться до того, що “нам не будуть активно заважати”.
Водночас, існує і альтернативний громадсько-ініційований шлях реалізації “Мовної кампанії”, котрий, звісно ж не зможе замінити ефекту від залучення адміністративного ресурсу, але зрештою допоможе державі, одну із основних функцій котрої, таким чином (уже вкотре) візьме на себе громадськість – вчасно спохопитися й посилити ефективність кампанії та, тим самим, запобігти такій показовій “самодискредитації своєї неспроможності не те що створити щось схоже, а і належним чином відреагувати на пропозицію спільної реалізації”
ПРОМІЖНИЙ ПІДСУМОК
З огляду на вищевказане слідує, що на даний час визначальним чинником, який не лише обумовить швидкість підготовки, кількість, якість, зміст, форму та обсяг охоплення населення комунікаціями “Мовної кампанії”, а й, високоймовірно, зрештою рано чи пізно змусить “державу навіть в особі нових облич” належною мірою взяти участь у процесах неконфліктного мовоствердження, є ніщо інше, як
Міра готовності, а головне – можливості представників небайдужої громадськості, котрі проживають в Україні чи поза її межами та соціально-відповідального бізнесу предметно сприяти розвитку ідейного розмаїття “Україномовного Києва” у якості акціонерів, патронів, меценатів та/чи інвесторів/грантодавців
Далі буде..
Щоб переглянути зміст наративів Мовної кампанії детальніше:
- Мова для Населення
- Мова для Бізнесу
- Мова для Держави
- Мова для Культури
- Мова для ЗМІ
- Мова для Армії
- Мова для Освіти
- Мова для Медицини
- Мова для Сім’ї
- Мова для українців закордоном
- Мова для Громад
Аби дізнатись більше про нас та наші ініціативи клікайте:
Щоб дізнатися про плани з розвитку ідейного розмаїття “Україномовного Києва”, та у випадку готовності, а головне – можливості посприяти нам у якості акціонера, патрона, мецената та/або інвестора/грантодавця, клікайте це посилання