ЦІЛІ
Визначившись з магістральною метою у вступній частині, спершу розкриємо первинний перелік основних цілей “УК”, а після цього охарактеризуємо візію.
Розвиваючи і примножуючи комунікаційні проєкти спільноти та утримуючи наратив у рамках традицій, ми переслідуємо широкий спектр цілей, що зокрема передбачає:
- По-перше, артикуляцію позитивно-інтелектуального образу “середньостатистичного мовного активіста” у колективній свідомості суспільства “заляканого мовним питанням” та спекуляціями, адже ми:
- НЕ “засуджуємо, вимагаємо, скандалізуємо та/чи апелюємо до адміністративно-правової відповідальності”, а НАВПАКИ “допомагаємо, спонукаємо, заохочуємо і хвалимо, зацікавлюємо, інформуємо тощо”
- розуміємо всю складність об’єктивних історико-адміністративних обставин, що формували мовне середовище столиці і зросійщених міст Сходу та Півдня, а відтак – утверджуємо мову не стільки шляхом “лобового конфліктує з метою захисту” (який викликає реактивний опір та поляризує суспільство), скільки завдяки:
- влучному роз’ясненню заблуджень,
- розвінчуванню віджилих стереотипів,
- цілеспрямованому приверненню уваги,
- ненав’язливому прицільному інформуванню,
- інтелектуальній провокації до внутрішнього діалогу
- тощо
- По-друге, зміщення акцентів у боротьбі за мовне середовище із “захисту слабкої мови” на “утвердження сильної”, що більш, ніж реально шляхом конструктивного прикладання зусиль та, при необхідності, ініціації заходів громадсько-адміністративного нагляду.
Причому, спрямованих не стільки на “злісних порушників”, що знаходяться на нижніх щаблях корпоративних ієрархій, скільки на керівництво бізнесу чи державних інституцій, бездіяльність або зловживання котрих, насправді, лежить біля витоків більшості такого роду епізодів мовної дискримінації
- По-третє, створення можливостей для групового створення “одиниць спонукальної інформації”, які допомагають тимчасово неукраїномовним киянам (та іншим містянам) без примусу і поступово переходити на українську (ЖВКЦ, МовАрт, “Бути чи здаватися” тощо)
- По-четверте, усебічне сприяння розширенню україномовного середовища в столиці та обласних центрах Сходу і Півдня (уже існує протомережа “Україномовні міста”)ініціатив
- По-п’яте, постійний обмін думками, зустрічі, обговорення та спілкування однодумців на дотичні до мовоствердження теми та інфоприводи, а також – полегшення збору підписів на підтримку мовоствердних та культурних ініціатив
Звісно, що наведений перелік засадничих цілей не є вичерпним, тож якщо у Вас виникли пропозиції щодо його корекції та/чи доповнення – коментуйте і, цілком можливо, що Ваша пропозиція знайде своє відображення вище вже невдовзі
ВІЗІЯ
Розкриваючи візію або загальне бачення майбутнього Україномовного Києва, варто передовсім наголосити, що:
- по-перше, це цілком собі звичайна європейська столиця на кшталт Мадрида, Лондона, Парижа, Берліна чи Варшави з гостинним і толерантним населенням, яке у 85-95% спілкується українською мовою
- по-друге, це мегаполіс, багатомільйонна громада якого порівняно нещодавно позбулася нав’язаного у часи військово-культурної окупації спотворення мовного середовища, а відтак – чутливість, пильність і реакція до мовної проблематики все ще відзначаються інтенсивністю
- по-третє, це столиця України, яка демонструє іншим великим містам Сходу та Півдня наочний приклад природної нормалізації мовного середовища та надихає харків’ян, одеситів, дніпрян, криворожців тощо адаптувати і відтворювати методики, підходи та комунікації
- по-четверте, це мовне середовище, яке передбачає всі можливості для обслуговування іноземною мовою, зручною для гостей столиці, разом з тим спонукаючи їх починати будь-які діалоги з місцевими традиційними для української мови привітаннями чи зверненнями
- по-п’яте, це середовище, що спонукає бізнес до створення україномовних комунікацій (вивіски, реклама, прес-релізи, конференції, форуми, корпоративні заходи тощо), які при потребі – адаптуються додатково (але не замість) й іншими мовами
- тощо
Отже, візія “Україномовного Києва” – відображає суттєві риси абсолютно досяжної та, більш того, природної для столиці суверенної держави моделі суспільного інфопростору, де як у типовій європейській державі, місцеве населення практично завжди спілкується державною мовою, гості – жваво цікавляться місцевою культурою й користуються словами та словосполученнями, а бізнес – примножує україномовне середовище продукуючи рекламу та інші комунікації.
Далі буде..
Щоб осягнути все про спільноту “УК”, читайте також:
- ідея
- історія
- засоби
- цінності
- мотивації
- зустрічі
- громадська ініціатива
- аудиторія
- статистика
- команда
- сприяння розвитку
- меценати і партнери
- синергія
Аби дізнатись більше про нас та наші ініціативи клікайте:
Щоб дізнатися про плани з розвитку ідейного розмаїття “Україномовного Києва”, та у випадку готовності, а головне – можливості посприяти нам у якості акціонера, патрона, мецената та/або інвестора/грантодавця, клікайте це посилання