fbpx

Історія

Для тих, кому цікаво заглибитись у передумови виникнення спільноти, передовсім слід відзначити, що факту створення спільноти 16.08.2016 передували кілька ключових аспектів та чинників:

  1. Сприйняття столичної мовної проблематики з точки зору фахової (маркетингово-комунікаційної) деформації фактичним її засновником, п. Володимиром Наконечним, зокрема:
    • уявлення про потенціал і користь соціального маркетингу для пришвидшення темпів формування природного мовного середовища у Києві
    • участь в обговореннях у спільноті “И так поймут” і віртуальне знайомство зі столичними активістами. Зокрема, факт написання і узгодження із активістами колективного листа на адресу керівника Uber Тревіса Каланіка, в результаті чого вдалося зупинити, принаймні на поверхні, російськомовну комунікацію українського підрозділу “офісом з Москви” та інші спільні активності
    • виявлена на фоні зростання широкого й місткого суспільного попиту відсутність відкритої віртуальної спільноти з промовистою назвою, яка б об’єднувала небайдужих до мовної проблематики людей саме в столиці
    • тощо
  2. Бесіда на тему доцільності заснування “столичного осередку мовоствердження”, від імені якого було б ефективніше комунікувати мовні ініціативи з громадським активістом і засновником вищезгаданої спільноти “И так поймут” п. Романом Матисом, що відбулася після однієї з його зустрічей із однодумцями у Фройд-Хаусі
  3. Віртуальне спілкування з п. Ларисою Ніцой під час розвитку скандалу з “Рибкою Пелагеєю в Охматдиті” на тему доцільності створення об’єднавчої платформи для більш прицільного обстоювання мовних прав столичної громади
  4. Надихаючі приклади утвердження української мови в столиці такими киянами як Антін Мухарський, Зен Антипоп тощо
  5. Стійке враження про існування “здебільшого на папері” місткої концепції “Київ україномовний – 2020” ініційованої п. Олександром Вовченком
  6. Періодичне споглядання “сокирної” соцреклами державної мови, що як правило, містила лише прямі вимоги із посиланням на законодавство на фоні “колосся і неба”
  7. Тощо

Відтак, на фоні чергового скандалу у форматі “один проти системи”, 16 серпня 2016 року спільнота була створена в результаті переписки під одним із дописів за участі також п. Лариси Ніцой та п. Павла Шевела, які разом з уже згаданим вище засновником “УК” й стали першими трьома учасниками спільноти.

Далі Володимир додав приблизно 250 учасників із “перевірених онлайн-сутичками” друзів-однодумців (в підсумку, вилучились з них не більше 10-15) та була опублікована пропозиція усім небайдужим зустрітися й розвіртуалитися для обговорення можливостей синергії саме у Києві (її анонс-візуалізацію можна побачити вгорі).

ПРЕМʼЄРНА ЗУСТРІЧ

Власне, під час зустрічі-розвіртуалення-брейншторму 11 вересня 2016 і відбувся факт заснування спільноти у реальному просторі, а серед інших ідей, вперше була озвучена пропозиція спільними зусиллями створити більш гнучку та ефективну кампанію соціальної реклами (в підсумку “Жити в Києві – це…“).

Слід зазначити також, що серед учасників тієї пам’ятної події було приблизно 35-45 людей, поіменного списку яких, на жаль, історія не зберегла, адже відбувалося усе, великою мірою спонтанно (якщо ви теж там були, будь ласка, зголосіться чи прокоментуйте цю публікацію і ми доповнимо перелік).

Прем'єрна зустріч співзасновників спільноти УК
Прем’єрна зустріч співзасновників спільноти УК

Артем Комісаренко, Дмитро Машковський, Володимир Наконечний, Зен Антипоп, Максим Кобєлєв, Юлія Бондаренко, Андрій Бородавко, Ростислав Мартинюк, Микола Шило, Юрій Сиротюк, Олександр Чумак, Олександр Аронець, Маріанна Ангелова, Софія Саврук, Леонід Лавренов, Ждан з Каракуїв, Олександр Башук, Оксана Паламарчук, Оксана та Ігор Ляшенко тощо.

ПОДАЛЬШІ ЗУСТРІЧІ

Далі, ми проводили ще кілька зустрічей у 2016-му, й спершу мали на меті утворити громадську організацію, але зрештою відклали цю ініціативу на подальше майбуття, позаяк спільнота почала упевнено зростати й діяти сама по собі, без жодної формалізації (що стало перешкодою для приєднання багатьох потенційно зацікавлених). Та й часткова реалізація спільно з ДСК КМДА згаданого вище проекту соціальної реклами остаточно довела, що це необов’яково.

АДМІН-ЧАТ

Надалі був створений адміністративний чат “УК”, де започатковані на зустрічі обговорення актуальних ініціатив та/чи ідей певний час продовжувалися, а усі бажаючі з присутніх отримали адміністративні права у віртуальній спільноті.

З плином часу, більшість “первинних адміністраторів” з тих чи інших причин поступово втрачали інтерес до життєдіяльності як чату, так і спільноти, відтак команда активних генераторів ідей, менеджерів проектів та активістів УК закномірно звузилася до вказаного у відповідному розділі кола волонтерів.

МОВАРТ

Упродовж наступних років спільнота зростала, а паралельно з цим підвищувалася і кількість та якість наших проектів/ініціатив (МовАрт), завдяки чому, зокрема, будь-які факти дискримінації за мовною ознакою про які повідомлялося на сторінках “УК”, як правило – не залишалися проігнорованими.

АТМОСФЕРА

Для повноти історичної картини, варто вказати, що унікальна атмосфера та могутній імпульс, якого надала розвитку спільноти знакова прем’єрна зустріч та непідробні промови-одкровення чи не всіх без винятку присутніх на ній співзасновників – все ще надихають нас не тільки докладати тактичних зусиль у напрямі збільшення обсягу україномовного середовища столиці, а й планувати активності стратегічного характеру.

Далі буде, адже історія “Україномовного Києва” пишеться просто зараз і, не виключено, що ми писатимемо її спільно саме з Вами

Щоб осягнути все про спільноту “УК”, читайте також:

Аби дізнатись більше про нас та наші ініціативи клікайте:

Щоб дізнатися про плани з розвитку ідейного розмаїття “Україномовного Києва”, та у випадку готовності, а головне – можливості посприяти нам у якості акціонера, патрона, мецената та/або інвестора/грантодавця, клікайте це посилання

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *